Микола Лисенко(1842 – 1912)
Сумна пісня
Хвилина розпачу

Алоезій Єдлічка(1821 – 1894)
Фантазія на теми українських народних пісень "Наталка.Полтавка"

Микола Лисенко(1842 – 1912)
Друга рапсодія "Думка.шумка"Nr. 2, тв. 18

Віктор Косенко (1896 – 1938)
Три мазурки тв. 3



 Pause

Василь Барвінський (1888 – 1963)
3 прелюдії

Левко Ревуцький(1889 – 1977)
Пісня

Валентин Сильвестров(* 1937)
Три багателі твю1
4 пєси  твю2 (Колисковаб Пастораль, Багательб Постлюдія)

Ігор Шамо(1925-1982)
З української сюіти“
Пісня
Веснянка

Піаністка Віоліна Петриченко бачить своєю метою популяризацію української класичної музики і культури. Після трагічних подій в Україні вонв ще більше грає на своїх концертах музику рідного краю та хоче показати, наскільки багата й різноманітна українська культура. У цій програмі вона проведе вас через всю історію української музики.

Мало хто знає ім’я Алоїза Єдлічка, але він один із піонерів української музики і створив першу фортепіанну фантазію «Наталка Полтавка» — як ілюстрацію до вистави І. Котляревського. Основою його творчості було збирання та обробка українських народних пісень

Романтик Микола Лисенко, якого вважають засновником української композиторської школи, визначний композитор, який, як і багато інших, залишився невідомим у Європі. Фольклорні елементи лягли в основу його композицій. Прекрасним прикладом цього є «Думка – Шумка», написана у віртуозному стилі Ференца Ліста. Меланхолійну сторону композитора можна почути в «Сумній пісні» та в «Хвиліині розпачу».

Більшу частину програми займають композитори, які жили на початку 20 століття: Косенко, Барвінський та Ревуцький.

Будучи учнем Лисенка, Левко Ревузький перейняв багато його традицій. Сталінський терор справив на нього велике враження, призвів до душевної кризи й відмови від композиторської діяльності у ранньому віці. Його творчий період тривав лише п'ять років. З одного боку, його «Пісня» надзвичайно поетична й мелодійна, але також вона випереджає розвиток сучасної музики.

Левко Ревузький, зі свого боку, суттєво вплинув на творчість Ігоря Шамо. Його захопила ідея використання фольклорних елементів у класичній музиці.

Віктор Косенко — композитор поезії: його музика сповнена тонкими настроями смутку й меланхолії. Своєю творчістю він створив органічну єдність українського мелоса і та досягнень західноєвропейської музики.

«Композитор без нот» - так називав себе наприкінці життя В. Барвінський. Його доля трагічна. Він пережив сталінський терор, йому довелося пробути в ГУЛАГу десять років, а його партитури були публічно спалені. Проте він продовжував свою справу і зробив значний внесок у розвиток української культури. Його найважливіший внесок полягає в фортепіанній літературі. Про його музику сказано: «Жодна нота в його композиціях не є зайвою. Бо кожна нота, якою б маленькою вона не була, — це цілий космос, який Барвінський не віддав би ні за який скарб у світі».

Музика Валентина Сильвестрова, якого ще називають майстром тиші, створює особливу атмосферу. Його музика надає програмі медитативний відтінок. Він сам каже, що ми живемо в занадто голосному світі; його музика рухається між pp і mp. Короткі мотиви часто мають значний вплив. Для Сильвестрова  дуже важлива коротка форма багателі: безпосереднє, спонтанне та імпровізаційне самовираження. «Суттєве часто ховається в дрібницях», – каже композитор.