Клара Шумман (1819-1896) 
 Романс op.13 nr2 „Вони обоє кохалися“
 Роберт Шумман (1810-1856)
 Три романси для кларнету та фортепіано op.93
 Роберт Шумман (1810-1856)
 Фантазії op.12 для фортепіано
 „Вечір“ „Підйом“
 Роберт Шумман (1810-1856)
 Фантазії для кларнету та фортепіано op.73
 Перерва
 Клара Шумман (1819-1896)
Три романси для кларнету та фортепіано op.22
 Йоганнес Брамс (1833-1897)
Соната для кларнету та фортепіано op.120 nr2 мі-бемоль мажор

З творами Клари та Роберта Шуманів, Йоганнеса Брамса, Фелікса Мендельсона та Фанні Гензель.    У концерті „Улюблена Клари” дует Адаме музично відтворює велику епоху романтизму. Це був час унікального кохання Клари та Роберта Шуманів і їхніх тісних дружніх стосунків з Феліксом Мендельсоном-Бартольді та Йоганнесом Брамсом – причому Брамс відчував до Клари Шуман більше, ніж просто дружбу.

 Клара Шуман

13 вересня 1819 року – майже 200 років тому – Клару Шуман, у дівочому прізвищі Вік, народилася у Лейпцигу. З самого дитинства батько заохочував її як піаністку, і вже у віці дев’яти років вона стала визнаним «дивом». Під час шлюбу з Робертом Шуманом вона писала пісні, камерні твори та концерт для фортепіано a-moll, opus 7. Після смерті Шумана у 1856 році вона пожвавила свою піаністичну діяльність і значною мірою присвятила себе творчій спадщині свого чоловіка.

Роберт Шуман

У 1840 році, у рік свого шлюбу з Кларою Вік, чию згоду двоє отримали через суд проти батька Клари, Роберт Шуман написав майже 150 пісень. У день весілля він записав у своєму щоденнику: «Щасливий день і кінець боротьби»

Йоганнес Брамс,

який уже багато років був дружнім до подружжя, був закоханий у Клару Шуман, старшу за нього на 14 років. Для неї пошана Брамса, особливо після смерті її чоловіка, принесла велике розраду. Вона сама писала своїм дітям про те, що означав для неї Брамс у цей час: «...він укріпив серце, яке ось-ось мало зломлене, він підняв мій дух, розвеселив, де тільки міг, мій настрій, коротше, він був моїм другом у повному сенсі цього слова»